Чудотворний ярмарок відлунав на Чернігівщині
Ювілейний, 15-й Свято-Миколаївський ярмарок у Коропі цього року зібрав чимало учасників і гостей з Чернігівщини й інших регіонів України. Вперше організаційні турботи взяла на себе об’єднана територіальна громада, створена наприкінці 2016-го. Цей іспит склали вдало, – на власні очі побачили журналісти місцевих і всеукраїнських ЗМІ під час прес-туру. Один із секретів успіху – в тісній співпраці громади з районною радою, райдержадміністрацією та народними депутатами, переконаний Коропський селищний голова Віктор Журавель.
Миколаївський ярмарок у містечку Короп – одна з «візитівок» цього мальовничого й гостинного краю, зазначив під час свого вітального виступу Віктор Журавель. Свято проводиться в останню суботу липня й починається з молебню та хресної ходи з чудотворною іконою Святителя Миколая з Рихлівського монастиря. За переказами, саме ця святиня в сер. ХІХ ст. врятувала коропчан від епідемії холери. Тож ярмарок проводиться заради вшанування Миколи Чудотворця й на згадку про це диво. «Вже 15-й рік ця урочиста подія поєднує самобутню національну культуру та українські традиції ярмаркування, – під час відкриття ярмарку сказав, зокрема, Віктор Журавель. – Завдячуємо цією можливістю нашим воїнам, які проявляють мужність і героїзм, захищаючи єдність та незалежність нашої соборної України. Коропщина може пишатися тим, що тут народжуються покоління працелюбних людей, які внесли неоціненний вклад у соціально-економічний розвиток району та вагомий внесок у виховання молоді».
Під час театралізованої й костюмованої ходи громада кожного села чи селища презентувала свою історію та сьогодення, а деякі підприємства та організації району – досягнення, спортивні чи творчі здобутки. Цього року гості ярмарку неначе побували на народному «весіллі», послухали «оркестр» народно-побутових інструментів, побачили яскравий й співочий «циганський» табір, привіталися з чоловіками-рибалками й дівчатами-мавками, помилувалися на підростаюче покоління, що співало, танцювало, відпускало в небо сині й жовті кульки, а також білосніжних голубів. Ясна річ, підготовка до такого «карнавалу» починається заздалегідь. Ця колективна творчість не залишає глядачів байдужими!
Миколаївський ярмарок у Коропі можна назвати ще й фестивалем вуличної їжі, адже кожне село чи селище запрошувало гостей на своє подвір’я, пригощало різноманітними стравами народної кухні. Саме тут журналісти вперше скуштували таку оригінальну страву, як топлене сало з яблуками! Автори рецепту – подружжя фермерів Світлана та Василь Карацюби (приватна агрофірма «Тарасівка»). «Маємо свою молочну ферму виготовляємо сир та бринзу, масло з різноманітними добавками: часником і зеленню, насінням льону, базиліком, паприкою, гірким перцем, медом, шоколадне, топлене, – презентує свою продукцію Світлана Карацюба. – У нас є два гектари землі, де ми вирощуємо органічні овочі, зелень, як я кажу «борщовий набір», землю обробляємо вручну, без використання хімії. Сало з яблуками – це наш унікальний продукт, його ніхто в Україні більше не виробляє! На смак цей продукт дуже цікавий, думаю, корисніший, ніж просто сало, тому ми його пропонуємо, рекомендуємо, пригощаємо!»
Фермерське господарство «Золотий Пармен» запрошувало всіх на дегустацію органічних соків холодного віджиму. Поєднання овочів і ягід у цього виробника доволі несподівані, приміром: яблуко з буряком, яблуко з гарбузом, яблуко з чорною смородиною, а ще –
березовий з каркаде, березовий з м’ятою, березовий з імбиром. А найнеочікуваніший смак – яблуко, морква й огірок. Розповідає директор підприємства Микола Мисник: «Наше господарство займається соками десь сьомий рік, починали з простого, яблучного. Я їздив до Австрії, навчався у їхніх фермерів. Вся продукція сертифікована за європейськими стандартами. Соки виготовляємо тільки зі своєї сировини, яку самі вирощуємо. Все під контролем: грунт, насіння, процес вирощування, переробки продукції й пакування. Підробити це не можливо, та ми й не збираємося цього робити. Пишаємося, що більшість наших соків на дегустаційних конкурсах отримують перші місця. Аби жити довго й щасливо, люди повинні їсти, пити й носити все натуральне!»
Чи важливі подібні заходи для громади? Люди, з якими ми спілкувалися під час прес-туру, фермери, майстри, підприємці та представники влади говорять: так! І наводять такі аргументи: подібні свята зближують людей. На ярмарок приїздять земляки, які живуть десь далеко, спеціально планують свої відпустки, аби побачитися з родичами, друзями, провідати кумів і свою малу батьківщину. Крім того, ярмарок популяризує продукцію місцевих виробників. Це впевнений крок до розвитку різновидів туризму: подієвого, зеленого, екологічного, дегустаційного. Оскільки потужних підприємств у районі сьогодні нема, місцева влада вбачає економічну перспективу в розвитку туризму та підприємництва. А ще ярмарок націлений на збереження й відродження народних традицій, фольклору, культурне збагачення. В його програмі завжди є: містечко народних майстрів, майстер-класи з ремесел, конкурс на найкраще подвір’я чи світлицю, що зазвичай прикрашені барвистими рушниками й вишиванками, солом’яними кошиками, дубовими бочками й діжками, господарчим реманентом, концерт за участю найкращих творчих колективів з обласного центру і запрошених зірок. Цього року жителям містечка га гостям свята свою шалену енергетику та драйв подарував гурт «Козак Сістем».
– Можна сказати, що цей ярмарок – ще один наш іспит, громада взяла на себе цю відповідальність, і спільно з керівництвом району, народними депутатами, ми підготували та провели такий масштабний захід! – підбиває певні підсумки Коропський селищний голова Віктор Журавель. – Наскільки нам це вдалося – судити жителям міста і нашим гостям. Зараз же просто хочу подякувати усім, хто нас підтримав. Окреме спасибі – народному депутатові Анатолію Євлахову, нашим меценатам. Ми не витратили значних коштів, але провели цей ярмарок для розвитку туризму, для культурного збагачення людей. Скажу так: об’єднавшись, ми відчули, що на нас покладена велика відповідальність, нас обрали люди. З позитивів: тими коштами, які є в громаді, які надійшли у зв’язку з децентралізацією, ми сьогодні можемо розпоряджатися самі, нам ніхто не дає вказівок, витрачаємо так, як вважаємо за потрібне для розвитку громади. Щодо негативів: на законодавчому рівні ще не вирішені деякі моменти. Звичайно, працювати нам складно. Потрібно вирішувати чимало проблем, пов’язаних з інфраструктурою, станом доріг тощо. Вважаю, що не можна порівнювати сільські об’єднані громади, громади міст, і таких селищ, як наше. Втім, переконаний, що спільні зусилля й наполегливість призведуть до позитивних результатів.
Вікторія СИДОРОВА
